Методи попередження травм у боксера.

Щоб успішно попереджати травматизм, необхідно добре знати внутрішні і зовнішні причини виникнення пошкоджень у боксерів.

До зовнішніх причин відносяться:

• недоліки в організації та проведенні занять
• порушення в методиці навчання і тренування,
• невірний підбір спаринг-партнерів,
• недіспіплінірованность займаються
• незадовільні санітарно-гігієнічні умови
• поганий стан інвентарю, одягу і взуття
• відсутність у боксерів необхідних захисних пристосувань

Серед внутрішніх причин відзначають:

• недостатню фізичну і техніко-тактичну підготовленість боксерів,
• незадовільний стан здоров`я,
• зниження рівня тренованості

Поряд з цим причинами травматизму можуть бути нечітке суддівство на змаганнях, застосування заборонених ударів і дій, порушення правил змагань.

Встановлено, що приблизно 60% всіх травм виникають через непідготовленість боксерів і 17% - у зв`язку з недоліками в організації та методиці проведення занять.

У боксі зазвичай виникають пошкодження рухового апарату, травми обличчя, центральної нервової системи. Пошкодження рухового апарату в більшості випадків пов`язані з різними травмами пальців, променево і ліктьового суглобів.

Зазвичай це розтягнення і розриви зв`язок міжфалангових суглобів, переломи фаланг, періостіти тильній поверхні п`ясткових кісток, підвивихи першого пальця і ​​переломи першої п`ясткової кістки. Основні причини цих ушкоджень: неправильне становище кулака в момент удару, погане бинтування рук незадовільний стан боксерських рукавичок і снарядів.

Серед травм обличчя найбільш часті носові кровотечі, садна, розсічення шкіри надбрівних дуг і в області виличні кісток гематоми в очній області, ушкодження перенісся.

Травми центральної нервової системи рідкісні у боксерів. Однак за своєю значимістю для здоров`я спортсмена вони заслуговують на особливу увагу. Одна з травм центральної нервової системи - нокаут.Он виникає найчастіше при нанесенні точних і сильних ударів в нижню щелепу, область сонячного сплетення, перенісся, скроню, бічну поверхню шиї. Механізм виникнення нокауту залежить від місця нанесення удару. Стан нокауту характеризується втратою рівноваги, значним порушенням координації рухів, різким зблідненням шкірних покривів. Нокаутованим вважається боксер, який протягом 10 сек. після удару не в змозі продовжувати бій. При нокауті виникає короткочасний розлад в діяльності організму, яке, однак, може мати небезпечні наслідки, якщо не вживають належних заходів. У разі нокауту спортсмена необхідно укласти, створити йому повний спокій і забезпечити кваліфіковану медичну допомогу.

Якщо боксер програв бій нокаутом, то (протягом 3 місяців) йому забороняється брати участь у змаганнях. Тривалість терміну визначається в залежності від місця нанесення удару і стану боксера комісією в складі голови журі (головного судді), головного лікаря змагань і рефері, який судив цей бій.

Основні напрямки профілактики травматизму в процесі підготовки боксерів:

• правильна організація і проведення тренувальних занять;
• послідовне і міцне освоєння техніко-тактичних прийомів і особливо захисних дій;
• правильне проведення розминки з відповідною підготовкою м`язового і зв`язкового-суглобового апаратів;
• ретельне бинтування кистей рук і застосування захисних пристосувань;
• правильний підбір спаринг-партнерів;
• відповідні санітарно-гігієнічні условкя в місцях проведення занять;
• справний стан рингу і спортивного інвентарю.

Особливу увагу слід приділяти виховній роботі з боксерами, роз`яснюючи їм причини травматизму і заходи його профілактики. Необхідно домагатися, щоб боксери були дисциплінованими, гранично уважними і дбайливо ставилися до спаринг-партнерам.